 |
 |
Прочитано: 0% |
Оглавление | Каталог библиотеки | Далее»»»
|
|
Прочитано: 0% |
П 32 Підопригора О. О. Законодавство України про інтелектуальну власність. - X.: Фірма <Консум>, 1997. - 192 с.
В монографії в доступній для широкого читача формі висвітлюються роль і значення інтелектуальної власності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. В ній, зокрема, розкривається процес становлення законодавства України про інтелектуальну власність. В роботі здійснено грунтовий аналіз цього законодавства, розкриті його позитивні якості і риси. Разом з тим виявлені численні прогалини, окремі і істотні недоліки, нечіткість окремих норм, статей і положень та інші вади. Вноситься низка пропозицій, спрямованнях на його удосконалення, пропонуються проекти нових законів, статей і окремих положень.
Книга може бути корисною для підприємців, студентів та викладачів вузів, інших практичних працівників та широкому колу читачів, які займаються чи цікавляться питаннями правового регулювання інтелектуальної діяльності.
п 1207000000-049
-- Без об'яви ББК Х 623.3
97 О. О. Підопритора, 1997
Спільне колективне підприємство з іноземними інвестиціями фірма <Консум>, оформлення, 1997
земними інвестиціями фірма <Консум>, ІSBN 966-7124-12-6 1997
Глава 1. Інтелектуальна власність в Україні............................................4
за законодавством України.......................................................4
2. Зміст права інтелектуальної вчасності................................... 14 3. Види права інтелектуальної власності ...................................23 4. Становлення законодавства України про інтелектуальну
власність...................................................................................ЗІ
5. Роль і значення інтелектуальної власності для України .....40
Глава ІІ. Авторське право і суміжні права............................................ 57
1. Загальна характеристика Закону України
<Про авторське право і суміжні права>................................. 57
2. Критичний аналіз Закону України
<Про авторське право і суміжні права>................................. 71
3. Аналіз окремих статей Закону................................................ 86
Глава ІІІ. Право на винаходи, корисні моделі і промислові зразки....... 106
1. Загальна характеристика законів про охорону прав на
винаходи, корисні моделі і промислові зразки.................. 106
2. Критичний огляд законів про винаходи, корисні моделі
і промислові зразки............................................................... 118 3. Аналіз окремих статей........................................................... 134 Глава ІV. Правова селекційні досягнення.......................................... 142 Глава V. Право на раціоналізаторську пропозицію............................ 153 Глава VІ. Право на нерозкриту інформацію....................................... 162
Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг............................................'................................... 167
Глава VІІ. Право на фірмове найменування (фірму)......................... 169
Глава VІІІ. Право на знаки для товарів і послуг................................ 173
1. Загальна характеристика Закону України
<Про охорону прав на знаки для товарів і послуг>............ 173
2. Критичний аналіз Закону України
<Про охорону прав на знаки для товарів і послуг>............ 178
3. Зауваження до окремих статей ............................................. 181
Глава пХ. Право на найменування місця походження товару............ 15
Глава 1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В УКРАпНІ
1. Поняття і види інтелектуальної власності
за законодавством України
Поняття інтелектуальної власності у світовій правовій системі з'явилося не так давно. Наприкінці минулого століття було підписано Паризьку конвенцію по охороні промислової власності (23 березня 1883 р.). За станом на 9 квітня 1995 р. учасниками цієї конвенції були 152 держави світу. В 1891 р. досягнуто Мадрідську угоду про міжнародну реєстрацію знаків. Трохи раніше було укладено Бернську конвенцію по охороні літературних і художніх творів - в 1886 р. Але міжнародне співробітництво в галузі охорони прав на результати творчої діяльності почало особливо активно розвиватися в XX столітті. В 1925 р. було укладено Гаагську угоду про міжнародне депонування промислових зразків. Лісабонська угода про охорону найменування місць походження та їх міжнародну реєстрацію було підписано в 1958 р. В 1961 р. була підписана Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і органів радіо і телебачення. В 1989 р. підписаний Договір про реєстр фільмів (Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів). Було підписано також багато інших міжнародних договорів, угод, конвенцій, спрямованих на забезпечення надійної правової охорони результатів творчої діяльності в різних країнах світу - учасницях названих та інших договорів.
Наявність багатьох міжнародних конвенцій, договорів, угод тощо в галузі правової охорони результатів творчої діяльності не сприяла їх ефективній охороні. Мали місце розбіжності, неоднакові підходи, різне тлумачення одних і тих самих понять. Іншими словами, настала гостра потреба в координації, в узгоджених силах, в об'єднанні зусиль для досягнення необхідної правової охорони. Тому в шестидесятих роках виникла ідея створити окрему організацію, яка б певним чином координувала регулювання правової охорони в цій галузі, передбаченої численними міжнародними договорами. Виникненню цієї ідеї передувало підписання уже згадуваної Паризької конвенції по охороні промислової власності і Бернської конвенції по охороні літературних і художніх творів. Кожна з цих Конвенцій передбачала створення секретаріату, який називався <Міжнародне бюро>. Обидва ці секретаріати були об'єднані в 1893 р. Цей об'єднаний секретаріат виступав послідовно під різними назвами, остання з яких була <об'єднані міжнародні бюро по охороні інтелектуальної власності>.
В даний час у зв'язку з загальним розвитком міжнародного економічного і культурного співробітництва помітний розвиток тенденції зміцнення міжнародних організацій саме в галузі науко-